post.impreza

Study Visit культурних журналіст_ок до Одеси та Миколаєва

Мистецтво на периферії війни

«Важче, ніж сплавляти ліс, було лише мольфарити»

«Театру потрібно думати над тим, як працювати з травмованим суспільством»

«Де ти зараз? — Я в підземному переході»

Те, що заважає стати проповіддю, стає нею

«Експериментальність це можливість для режисера дивитися ширше, а не робити щось конвенційне»

«У нас весь час відбувається розрив зв'язків між десятиліттями, бо хтось постійно намагається перервати ці зв'язки»

Сучасне мистецтво на пагорбі понад містом

Картини для допомоги бойовим медикам

Сором, задоволення та інші її історії

Самоомана культурного фронту

Шпарина у неправедному мурі

Про хати й людей, які їх творять

Бієнале не дає говорити реальності самій за себе

Габсбурзький міф

Дещо про розірвані кінці і можливі способи вузловʼязання

Відповідальність називати себе художницями

Не тільки «Тіні забутих предків»: розмаїті образи Гуцульщини в кіно

«Роми — частина нашої історії та суспільства»

«Абсолютно неконвенційне мистецтво, яке не шукає компромісів з глядачем»

Перший фестиваль «РОК-ВИБУХ» (Дисбаланс, Que Pasa, Фліт, Карна)

«Реставрація — це виклик та головоломка». Розмова з реставратором Валерієм Твердохлібом

«Навіть якщо не знаємо імен похованих, відкриваючи ці могили, не даємо їх забути»

Архаїчні та новочасні візії у творах Нікіти Тітова і Тараса Кузьми на виставці «Скотний двір»

Ігри з тілами та пам’яттю

Василь Романець: «Наша мета — більше розповідати про музей»

Мистецтво, свобода, незалежність. Що треба знати про «Імпрезу»

Про «місце» і місто

Роман Григорів: «Кожному місту потрібен свій Porto Franko»

Які вистави театрів Івано-Франківська можна подивитись онлайн - Postimpreza

Роздуми про «Скотний двір»

Розправляючи крила «Сокола». Як в Коломиї працює мала філармонія

Краплі, бузина, тумани. Як Франківськ та Карпати стали базою для нового періоду творчості Олі Михайлюк - Postimpreza

«Колумб» означає рух. Історія фотоклубу з Франківщини - Postimpreza

«Тут був художник»

Зоряна Козак: «Мені не настільки важливий результат, як досвід роботи з різними техніками та матеріалами»

«Театр як вічна колаборація»

Відвідувачам бібліотеки post impreza

«Перевідкриття минулого: як ми шукаємо, вивчаємо і зберігаємо культурну спадщину»

Detali анонсували перший реліз власного лейбл

«Перебування у світі, який тримається мови, а не в мові, яка тримається світу»

Ар-брют. Вихлопна фіксація

Усе плине, але не все минає. Липнева виставка Ростислава Котерліна, яку варто було неспішно побачити у «Ваґабундо»

Рослина, що породила бруньки. Спогади про оркестр радості та щастя

Сергій Glow: «Якщо порівнювати себе з кимось — то тільки із собою колишнім»

«Останні пророки в країні вчорашніх богів» - Postimpreza

«Ми не боїмося показувати кіно про війну в Україні під час війни в Україні» - Postimpreza

«Неможливо, щоби існувало суспільство, всередині якого немає жодної згоди»

Як писати п’єси про війну. Бліц з драматургинею Лєною Лягушонковою

«У Пошуках Збалансованої Ідентичності»

Брак фахової арткритики, монетизація та інші виклики. Як минув перший рік роботи медіа про культуру Франківщини Post impreza

«Немає бажання довести свободу, є можливість нею користуватися» - Postimpreza

Між митцем та світом. Яким є шлях кураторських висловлювань після 24 лютого - Postimpreza

Як звук стає терапією. Бліц з творцем проєкту Ambiotik з Калуша

Станіслав: туга за несправжнім

Назар Фурик: «Мені важко працювати над роботами, які не стосуються війни»

«Спогади про Крим»: бліц із художником Володимиром Шияном

Як (не) боятись утопії

Хто береже памʼять про Франківськ? Розмова засновників обʼєднання «Моє місто»

Про кіно, серіали і театральне життя Франківська. Бліц з актором Романом Луцьким - Postimpreza

У Франківську запускають новий лейбл електронної музики

З Краматорська до Urban Space 100: бліц з Миколою Дороховим - Postimpreza

Між гаражем і заводом

Міцкевич на «Байрактарі»

«Ми бʼємося, щоб довести, що панк-рок і "Потужняк" — це не гівняр-рок»

Можливість озера

Чому «Дністер»?

«Катрін»: історія культового місця у Коломиї

Пейзаж як умова його існування

Любов до ландшафтів і музики: історія фестивалів «Шешори» та «АртПоле»

Як організовувати виставки у Франківську

Рада оборони чи заборони

Хто, як і з чого у середині 90-х знімав під Франківськом велике італійське кіно про Голокост

Розламана глядачка і цілюще джерело

Серед ангелів і чугайстрів. Кілька слів про Тараса Прохаська - Postimpreza

Не йди від нас… а ти будь з нами

Дім Сан Санича

«Рештки» мирних ландшафтів

Мистецький Франківськ, якого немає

Борделі Станіслава

Як у Франківську запустили перший великий книжковий клуб

«Класичні сакральні образи, як Ісус Христос, зрозумілі всім, а от побачити сакральне в абстракції може не кожен»

«Спочатку йде поет і пропагує свої ідеї». Розмова з видавцем Василем Іваночком

Стан потопу

Як у Франківську зʼявилась велика читацька спільнота: бліц із засновником проєкту «Читай»

Вечірки на тлі розфарбованого в піксель часу. Бліц зі співзасновником VTIXА

Гуцульський великдень

Чому у Франківську не знімають кіно? Коментує Марʼяна Заклінська

Хто і навіщо відкрив у Франківську новий простір для електронної музики? - Postimpreza

Від начальника до директора. Як обирали директора Інституту мистецтв ПНУ - Postimpreza

Як тремтить матеріальність: одного разу в Надвірній

Створити стираючи

«Віднайдення спільного стає інструментом подолання зовнішнього та внутрішнього ворога» - Postimpreza

«Культура стає механізмом, щоби просто продовжувати жити»

«Право на пам’ять має той, хто це право затребує»

«Колумб» означає рух. Історія фотоклубу з Франківщини

Як критикується у Франківську?

«Фестиваль і Франківськ дуже пасують одне одному через свою нішовість». Бліц з організаторами кінофестивалю «4:3»

Як розбачити виставку Богдана Бринського

Відео-артистичні декларації в Івано-Франківську

«Тиха вода людей топить»

«Король Лір: як ми шукали любов під час війни». Пʼєса як спосіб пережити пережите

Культурний ландшафт Карпат в епоху Антропоцену

«Спільнота — це також про підтримку»: про мистецький урбанкемп «Тіло міста»

Театр перемоги

«Говорити про цю виставку як про проміжний підсумок великої війни було б нещиро»: бліц з Миколою Джичкою та Юрієм Бакаєм

«Жити нестерпно важко навіть у спокійніші часи, але нічого кращого ніхто нам не пропонує»

Чому люди покидають Франківськ? Історії мисткині, перекладачки та редакторки

Деокупація пам’яті

Резиденція про майбутнє: соні, оси, сни й пісня про апокаліпсис

«Війна — це не кінець життя. Це довга і важка праця»

Письменниця Іванна Стеф’юк: «Памʼятати означає оживлювати»

Харківська видавчиня Наталія Васильєва: «Моє видавництво не зупиняється, бо воно не може по-іншому»

Час переходу

Жінки, провокації, Балкани. Історія франківської мисткині Весели Найденової

«Цей фільм був антиперфекціонізмом, бо війна — не час перфекціонізму»: бліц з Надією Парфан

Ось і кінчився ліс: фоторепортаж з виставки, присвяченій збереженню памʼяті

«Легко навчитись малювати, важко навчитись бути художником»

Пережити тиск: як аудіовізуальний перформанс допомагає рефлексувати про війну

Розширення пам'яті. Нові слова, якими ми описуємо війну, культуру і комеморацію

«Справжнє ім’я найцікавішого автора нашого часу — зміна»

Це (не) цифрове мистецтво: розшифровуючи пікселі Володимира Луканя

Реставрація спільнот через реставрацію дверей

«Люди живуть попри все. І живуть по-справжньому. Їм потрібне мистецтво. Вони його продукують»

«Хочеться через зацифрування робити недоступні речі доступними та більш видимими»

Марія Русінкевич: «Хорошими ми завжди можемо бути, а от сміливими — треба ще наважитися»

Анна Потьомкіна та Дмитро Чепурний: розмова про п’ять мистецьких резиденцій «Асортиментної кімнати»

Перемоги та здобутки франківської культури

Арт Галерея Ваґабундо "На різдво про таке не говорять"

На Різдво не говорять про мистецтво

Три історії про гуцульську коляду

«Привіт з Криворівні!»

«Навіть якщо не знаємо імен похованих, відкриваючи ці могили, не даємо їх забути»

«Є багато воєнних інформаційних приводів, але культура йде паралельно з ними»

Вихід за лінії. Бліц з Віталієм Гоцанюком

Про що звучить Леся Українка у підвалах театру

Звукові ландшафти за часів війни. Голос німоти

Квіти Святого Франциска

«Музейна робота — не лише показувати експонати, а й бути базою для наукових досліджень»

Війна, люди, ресурси. Що й хто формує майбутнє незалежних мистецьких інституцій Франківська

Діалоги в кімнаті. Розмови художників під час резиденції «Робоча кімната»

Старі нові слова: рецензія на книжку Мірека Боднара «…ще, ще, ще, не зупиняйся!»

Навчальна зустріч для культурних журналіст_ок та критик_инь

«Імпреза» всюди й ніде. Як Івано-Франківськ (не) памʼятає про одну з найбільших мистецьких подій своєї сучасної історії

Розправляючи крила «Сокола». Як в Коломиї працює мала філармонія

Двері, які зуміли зберегти

Хороші погані мурали

Як франківські скетчери комунікують з містом і людьми

Маша і люди

Творити, як вперше у світі

Гра в трансгресію

Жінка про жінок: кураторські практики Ані Потьомкіної

Гуцулія. На рівні хмар. Фоторепортаж з виставки

Нікіта Тітов: «Думаю, після війни з'явиться новий пацифік — світ без двоголового орла»

67 шляхів до України. Фоторепортаж з виставки Олексія Борисова

Дарчині лєгумінки. Галицька вчителька, що стала взірцевою кулінаркою

«Раніше переклад був про цікавість до Іншого. Зараз він радше — про намагання пояснити себе світові»

Возз'єднання гурту «Пан Пупец». Панки допомагають ЗСУ

Мірек Боднар і Христина Михайлюк: «Видавництво — це дуже егоїстична штука»

Франківський гурт Zlypni випустив перший трек з нового альбому - Postimpreza

Володимир Лукань: «Я — той, хто займається, чим хоче. Зазвичай таких людей називають художниками»

Харків — залізобетон. Віртуальна екскурсія виставкою

Сергій Мельниченко: «Для мене фотографія — це не миттєвість. Це цілий процес»

«Згуртованість і одностайність в культурному середовищі — це, можливо, і контрпродуктивно»

Гуцульські екслібриси у світі: фоторепортаж з виставки

«Вони намагалися нас знищити, але не знищили — адже ось вони, нащадки»

Не тільки «Тіні забутих предків»: розмаїті образи Гуцульщини в кіно

Дозволити собі бути ніким

2 частина / Галина Петросаняк: «Зараз — найкращий час відмовитися від російської культури»

1 частина / Галина Петросаняк: «Сенс життя в тому, що ми щось повсякчас переписуємо»

Самоомана культурного фронту

Навіть у мороку залишатись митцем народу

Театральний велетень у місті. Що (не) так з будівлею Франківського драмтеатру

«Недобиті і недовідроджені, бо ялові»

«Кухня — це таке ж мистецтво, як, наприклад, французька поезія»

Замість минулого — «Порожнє місце»

post impreza | Patreon

Як (не) провести масовий захід під час війни: практичні поради

Червоним по чорному. Фоторепортаж з «Каліграфічної кімнати»

Культура Незалежності

Зберегти не можна забути

«Колекціонування — це хвороба»

Деревообробка. Що стоїть за деревом, або Франківськ не з першого погляду

Маріанна Глинська: «В Україні, навіть у Франківську, є повна свобода, коли свою квартиру можна перетворити на артпростір»

Як говорити про найважливіші на світі речі по-гуцульськи

Петро Буяк: митець, образотворець, провокатор

Культурне місто (не)воєнного часу

Осмислення: Потік Боринця

А це хто забере в нас: прийшли, подивилиси, послухали та й п’шли

«Імпреза» як сумнів на тлі міжсезоння

Пам‘ять у вітринах

Кому й навіщо потрібна стратегія розвитку культури

Мистецтво, свобода, незалежність. Що треба знати про «Імпрезу»

Головна сторінка сайту

Facebook

Twitter (eng)